МЕФ мяу мяу купить наркоту Бугульма

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Яприветсемьи! Отвлеките меня от моего графика в подвалушке, срочно придумал кратерскиллит, который можно использовать для ворчания наркомана-комика. Тема: "Как я купила мефедрон и после этого гуляла 3 дня по барам". Так что вырубайте телек и готовьтесь к безумному сюжету моей последней шальной эпопеи! Так что если вы несовершеннолетний или личность с хрупкой психикой – настоящим вам не интересно.

Итак, погнали!

Я сидела в своей жалкой грязной коммуне и думала: "Что мне делать? Жизнь прошла мимо меня, а я так и не попробовала настоящих приключений!". И вот тут мне на ум приходит прекрасная идея – сходить за закладками. Я решила, что мне надо раскрасить свою жалкую судьбу и притвориться дропом наркодилера.

Но сначала надо было купить химию. Я вспомнила, что у меня есть друг, который заходит за товаром на точке. Я созвонилась с ним и договорились о встрече.

Я: "Ё, Чувак, у тебя есть шмотки?"

Друг: "Да, конечно, давай встретимся вечером возле клуба".

Уже вечером я стояла возле клуба, торжественно кивнула и сказала: "Давай давать!". Он достал из своего кармана огромный пакет, а в нем был мой долгожданный кайф! Я была настолько рада, что чуть не упала в обморок от счастья.

Когда мы с ништячками двинулись в бар, я была на седьмом небе от счастья. Я превратилась в энергичного агрегата, который питается эйфорией и весельем. Через бонг мы накурились так, как будто в этом была суть жизни.

Потом мы перебрались в другой бар, где было очень шумно и круто. Музыка громко играла, а люди танцевали и радовались жизни. Я тоже присоединилась к этой безумной ритмичной толпе и начала танцевать, забивая на всё вокруг. Я не знаю, как долго это продолжалось, но мне казалось, что я наконец-то нашла своё место в этом безумии.

Третий день мы провели на расслабоне. Я забила на все свои проблемы и нырнула в мир наслаждения и беззаботности. Мне казалось, что никакие проблемы уже не существуют, а я – королева мира.

Но вечером третьего дня настало время идти домой. Мои силы на исходе, а эйфория уже давно прошла.

Так что сейчас я сижу в своей коммуне, пишу вам этот сумасшедший рассказ, и мне уже смешно от того, как я была готова на всё, чтобы провести эти три дня в бесконечной вечеринке и беззаботстве.

Но, знаете, иногда в жизни нужно сделать что-то безумное, чтобы почувствовать себя живым. И я сделала это. И хоть это было опасно и безответственно, я не жалею. Потому что теперь я знаю, что жизнь – это не только серая рутина, а море огромных возможностей.

"Так что если вы несовершеннолетний или личность с хрупкой психикой – настоящим вам не интересно."

Вот и всё, друзья! Но, знаете, время от времени можно позволить себе безумство, чтобы ощутить все краски жизни. И как говорится, лучше сожалеть о том, что сделал, чем о том, что не сделал.

Stay safe и не забывайте улыбаться!